Йоу, чуваки, сегодня я расскажу вам трешовую историю, которая случилась не так давно. Хорошо, затягивайтесь штакетами с марихуанкой и готовьтесь слушать. Так что, в субботу я решил пойти в гости к моему давнему другу, который обычно занимается закладками и всем этим жалом.
Всего лишь неделю назад я решил попробовать апер амфетамин, чтобы развлечься. Да ну его, всё эта шляпа с красивыми названиями, но я думал, что может отвлечусь хоть на пару часов от этой скучной жизни. Он говорил, что у него есть новая шняга, два грамма амфа, которые он купил у своего дилера. Я подумал, почему бы и нет, ведь жизнь всё равно не сахар.
Я подкрался к его подъезду, потягиваясь штакетом. Я звоню в дверь, а он открывает с широкой ухмылкой на лице. «Эй, братан, долго не виделись!» - говорит он, кашляя от марихуанки. «Да, брат, аж пару лет.» - отвечаю я и протягиваю ему десяточку.
Мы вошли в его квартиру, запах марихуанки витал в воздухе. Я сразу заметил стол с жалом и маленькой пачкой апера. «Эй, давай сразу лопатой в карман.» - говорю я, на что он только ухмыляется и достает пару иголок.
Чувак 1 |
Чувак 2 |
Мы начинаем делать шнюрки и потихоньку заглушать все вокруг. То, что я купил, оказалось довольно неплохой шнягой. Я чувствую себя Тайсоном, готовым победить весь мир. Мы начинаем тусить, слушать музыку и смеяться над трешовыми мемами. |
В это время мой друг достает пачку ореха и предлагает его всем. Я решаю попробовать, ведь, что мне стоит попробовать что-то новое. Орех оказывается довольно сильным, и я чувствую, что мир вокруг меня начинает кружиться. |
Я вспоминаю, что в моём рюкзаке лежит мой новенький Bluetooth-колонка, которую я купил неделю назад. Я достаю её и включаю свои любимые треки. Весь аккуратно оформленный жилой комплекс затянулся моей музыкой.
Когда музыка играет, амфетамин работает на полную катушку. Я начинаю чувствовать себя супергероем, готовым покорить все заведения вокруг. Я встаю на стол и начинаю имитировать поединок Тайсона с самим собой. Люди смотрят на меня с недоумением, но мне всё равно.
И тут случается то, чего я никак не ожидал. Я нечаянно откусываю ухо своему другу, полностью представив себя Тайсоном. Он начинает кричать от боли, а я ошарашенно смотрю на него. «Блядь, чувак, извини, я что-то реально вдохновился!» - говорю я, пытаясь остановить кровотечение. Все вокруг начинают кричать и паниковать. Какая жалость, что я так себя постарался и испортил всю атмосферу вечеринки.
Полиция приезжает через несколько минут. Моего друга срочно увозят в больницу, чтобы пришить откушенное ухо. А я остаюсь сидеть на стуле, задаваясь вопросом, как же такое могло произойти. Ведь я просто хотел развлечься и забыть обо всех своих проблемах. Но в итоге, всё вышло совсем не так, как я ожидал. Не стоит рисковать ради минутного удовольствия, ведь последствия могут быть непоправимыми.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.